Клайв Льюїс дуже коротко і влучно описав Різдво: „Син Божий став людиною, щоб люди могли стати синами Божими“.
Зараз щораз більшої популярності набуває проєвропейська традиція дарувати подарунки на Різдво. І, справді, ми любимо дарувати та отримувати подарунки — так висловлюємо взаємну любов. Та Бог показав цей приклад піднесенням нам найбільшого дару:
„ Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним“ (Йоана 3:16)
Священна сторона Різдва зосереджена на Ісусові, чиє ім’я означає „порятунок“. Ангел сказав Йосипу про Марію:
„Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх“ (Матея 1:21).
Один письменник зазначив:
„Якби нашою найбільшою потребою була інформація, Бог послав би викладача. Якби нашою найбільшою потребою були технології, Бог послав би нам вченого. Якби нашою найбільшою потребою були гроші, Бог послав би нам економіста. Але оскільки нашою найбільшою потребою було прощення, Бог послав нам Спасителя“.
Священна сторона Різдва фокусується на тому, як Йосип і Марія були змушені пройти 76 миль з Назарета до Віфлеєма, щоб заплатити податок і пройти перепис, для виконання пророцтва. „Вифлеєм“ перекладається як „дім хліба“. Зважте на цікавий факт: Ісус — Хліб Життя, що живить духовні потреби голодуючого людства, повинен був народитися саме в Віфлеємі.
Святе Письмо також оповідає про те, як Бог відкрив народження Спасителя пастухам і мудрецям, людям, які перебувають на протилежних кінцях соціального спектра. Волхви були багатими вченими, про що свідчать принесені ними дари; пастухи — неосвічені і бідні, і не принесли жодних дарів, крім свого поклоніння.
Ісус був і добрим Пастирем, і наймудрішим з коли-небудь жили (навіть більшим за Соломона:
„ Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!“ (Матея 12:42).
І суть проста — Ісус прийшов, щоб врятувати тих, хто знаходиться на обох кінцях соціального спектра, і всіх, хто між ними.
Хтось влучно зауважив: „Важливо, щоб важливе завжди залишалося важливим!“ Так легко „загорнутися“ в усі наші покупки, прикраси, готування святкового столу, що можна просто забути про „головного героя“ Різдва.
А ще хтось помітив: „Той, у кого немає Різдва в серці, ніколи не знайде його під ялинкою“. Матеріальні речі дають нам тільки тимчасовий емоційний трепет, який зникає.
Можливо, вас здивує, що слово „Евенезер“ з’явилося в Біблії задовго до того, як Чарльз Діккенс використав його в своєму класичному романі 1843 року „Різдвяна пісня“. У цій історії це ім’я отримав злий лихвар, який ненавидів Різдво і отруював радість своїм клієнтам і родичам, які святкували його. У Біблії ж, Евенезер — назва древнього міста в Ізраїлі:
„Слово Самуїла було для всього Ізраїля. Того часу вибрались філістимляни на Ізраїля війною, й ізраїльтяни виступили на війну проти філістимлян та й отаборились при Евен-Езері; а філістимляни отаборились під Афеком“. (І Самуїла 4: 1).
„ Філістимляни ж забрали ковчег Божий і принесли його з Евен-Езеру до Ашдоду“(І Самуїла 5: 1).
Ця назва щодо священного каменя, який пророк Самуїл спорудив в пам’ять про місце, де Бог надприродно втрутився в битву проти філістимлян. Христос — наш Камінь допомоги — Скала Століть і Наріжний Камінь, на якому ми будуємо своє життя.
Як би ми не любили казки, ми не можемо дозволити собі ігнорувати або забувати священну сторону Різдва. Хоча є багато хороших фантастичних історій, історія Христа — як і раніше факт! Так що, це просте нагадування повернутися до Віфлеєму, знову відвідати Марію та Йосипа в хліві, схилитися перед Месією в яслах, поклонятися разом із пастухами і мудрецями, співати з ангелами і святкувати таку важливу подію — Бог послав нам Спасителя. Наше святкування Різдва має бути наповнене Христом!
Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН
Молодець Хай Вам Бог благословить у вашому писанні і житті !